Прочитайте уривок із твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» і з ’ясуйте, що він символізує.

Ага! Се певно Гутенюкова дівка! І не думавши довго, ударив її в лице. Вона скривилась, притулила руками до грудей сорочку і почала тікати. Іван зловив її коло ріки, шарпнув за пазуху і роздер. Звідти впали на землю нові кісники, а дівчинка з криком кинулась їх захищати.
— Нічьо... В мене є другі ... май ліпші.
Вона наче його потішала.
Здивований лагідним тоном, хлопець мовчав.
— Мені неня купили нову запаску... і постоли... і мережані капчурі... і...
Він все ще не знав, що сказати.
— Я си обую файно та й буду дівка...
... Іван надувся.
— Я вже щезника бачив.
Вона неймовірно подивилась на нього.
— А нащо ж ти б’єш си?
— А ти нащо коло воза стояла?
Вона подумала трохи, не знаючи, що одповісти, і почала шукати щось за пазухою.
Витягла, врешті, довгий цукерок.
— Ади!
Половину вкусила, а другу поважним, повним довір’я рухом подала йому.
— На!
Він завагався, але узяв.