У рядках «— Ні, таточку, ні, мій сизий голубочку! Не погубила себе твоя дочка і не погубить. Матіночко моя ріднесенька! Лучче мені усяку муку прийняти, на смерть піду... а не принесу тобі ніякого безчестя ні для якого пана, ні для якого однорала; я пам'ятаю ваші молитви, я знаю, що ваша дочка, так чи можна, щоб я на свою погибель ішла?» яскраво виступають риси