Прочитайте уривок із твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» і з'ясуйте, що він символізує. Ага! Се певно Гутенюкова дівка! І не думавши довго, ударив її в лице. Вона скривилась притулила руками до грудей сорочку і почала тікати. Іван зловив її коло ріки, шарпнув за пазуху і роздер. Звідти впали на землю нові кісники, а дівчинка з криком кинулась їх захищати.
<...>
     — Нічьо... В мене є другі ... май ліпші.
     Вона наче його потішала.
     Здивований лагідним тоном, хлопець мовчав.
     — Мені неня купили нову запаску... і постоли... і мережані капчурі... і...
     Він все ще не знав, що сказати.
     — Я си обую файно та й буду дівка...
     ... Іван надувся.
     — Я вже щезника бачив.
     Вона неймовірно подивилась на нього.
     — А нащо ж ти б'єш си?
     — А ти нащо коло воза стояла?
     Вона подумала трохи, не знаючи, що одповісти, і почала шукати щось за пазухою.
     Витягла, врешті, довгий цукерок.
     — Ади!
     Половину вкусила, а другу поважним, повним довір'я рухом подала йому.
     — На!
     Він завагався, але узяв.