Як у роль у композиції тексту відіграє висловлювання «Отже, культура - це система цінностей, норм, звичаїв, вона включає в себе також певний стиль життя, спілкування, мислення» (5-6)?

Духовна культура особистості


     (1-6)Культура окремої людини вимірюється ступенем її прилучення до здобутків національної й загальнолюдської культури, ступенем перетворення їх в особисті внутрішні фактори життя духовного. Аспект культури особистості прийнято називати культурністю людини. Останню здавна пов'язували з освіченістю. Зокрема, Гегель убачав в «окультурюванні» людства шлях до Свободи й оволодіння духовною сутністю світу. Отже, культура — це система цінностей, норм, звичаїв, вона включає в себе також певний стиль життя, спілкування, мислення.

     (7-16)Ця система є результатом колишньої діяльності людства, який можна використати зараз. Важливий її елемент — досвід усього суспільства й окремих людей. Досвід фіксує стійкі елементи діяльності й містить принципи та методи застосування отриманих результатів для нової діяльності. Крім того, культура — величезний запас інформації, що її отримало суспільство шляхом переробки особистого, колективного й соціального досвіду, це всі цінності, створені людством, і способи діяльності, за допомогою яких ці цінності отримані. Культура суспільства — результат діяльності багатьох поколінь. Кожна людина й кожне покоління при цьому спираються на досягнуте раніше. За тисячі років свого існування людство створило особливий світ — світ культури, до якого входять технології, засоби праці, предмети вжитку, транспортні засоби, засоби зв'язку й численні духовні цінності. Цей величезний світ і є людським середовищем, будинком людства.

     (17-23)Культура кожної окремої особистості виникає під суспільним впливом, передається людині від суспільства. Ця передача здійснюється за допомогою процесів виховання, освіти, навчання, тобто саме завдяки їм відбувається зв'язок культури суспільства й культури особистості. Ці процеси протягом багатьох тисячоліть здійснювались стихійно, але з часом були впорядковані, і суспільство створило цілу систему інститутів для виховання й освіти підростаючих поколінь. Тому культура особистості є своєрідним витвором, копією культури суспільства, але не тільки. Адже кожен із нас як особистість вносить у культуру й дещо нове, своє.

     (24-26)Завдяки культурі здійснюється неперервний рух людства від минулого до майбутнього. Цей рух цілеспрямований. Культура орієнтована на загальнолюдські цінності, але водночас включає й цінності національних культур.

     (27-31)Формування особистої культури здійснюється соціумом через соціальні осередки та інститути (сім'я, соціальна група, виховні заклади, формальні та неформальні об'єднання). Вплив на особистість здійснюється прямо й опосередковано за допомогою соціальних дій і соціально важливої інформації. Остання, зокрема, може передаватись шляхом демонстрації й залучення або шляхом повідомлення.

     (32-36)Зовнішні елементи культури особистості створюють так звану формальну культуру, яка іноді носить пристосовницький, наслідувальний характер. Внутрішня культура особистості заснована на переконаннях і є суб'єктивним надбанням людства. Людина завдяки переконанням, якими керується, своєю поведінкою не пристосовується до соціальної сфери, а діє згідно з особистою волею та розумом, своїм світосприйняттям і моральними ідеалами.

     (37)Сучасне розуміння культури виділяє дві сторони: матеріальну й духовну.

     (38)Духовна культура особистості становить частину загальної культури.

     (39-41)Структурною основою духовної культури особистості є її ідеали. Завдяки їм формуються ціннісні орієнтири особистості й усі інші елементи її духовності. Ці ідеали здавна прийнято було вважати абсолютними, тобто вічними й незмінними.

     (42-48)Духовне життя людини формується під впливом елементів її духовної культури, але не обмежується ними, оскільки включає в себе й духовні взаємини з іншими людьми. Отже, воно має два основні аспекти. Перший з них полягає в тому, що людина підкоряє всю свою зовнішню діяльність і поведінку своїм ідеалам і духовним цінностям. Другий — у тому, що людина накопичує нові й нові духовні багатства, її моральні та світоглядні цінності поповнюються й ростуть, духовні інтереси розширюються, а завдяки цьому внутрішній світ збагачується новими думками, почуття, переживаннями.

     (49-50) Духовність розширює межі буття індивіда, робить його причетним до вищих цінностей роду людського.

За В.Дашко

529 слів
  • А – це висновок із попередніх міркувань автора
  • Б – це теза подальшого роздуму
  • В – це визначення поняття
  • Г – це аргумент, який підтверджує подану вище тезу

Виберіть правильний варіант

виконується завантаження

Завдання мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді та позначте його.

виконується завантаження