(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу не/має, про/те надворі мороз пробирає по спині… (3) Простую собі лісом, опустивши голову до/долу і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна не за горами. (7) І так мені радісно стало на серці, мов на світ народився, кудись зникли і холод, і мороз.