Правильно визначено стиль тексту та його ознаки у твердженні

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)

Скіфська пектораль

(1-5) Тисячу років вони постійно з кимось воювали: з кіммерійцями, фракійцями, також із греками, сірійцями, єгиптянами. Скіфи! Одне це слово від VII століття до н. е. і аж до III століття н. е. наводило жах на племена і народи Східної Європи та Близького Сходу. Геродот описав їх як своєрідний «караючий меч» для тодішнього світу. І водночас віддав їм належне як мудрому, працьовитому, лицарському народові.
(6-9) Греки першими збагнули, що перемогти войовничих скіфів — марна справа. Знаючи про високий художній смак цього народу, який сформувався ще в далекому первісному середовищі індо-іранських племен, греки вирішили «приручити» скіфів силою^ мистецтва, прекрасного! І це вберегло квітучу Елладу од передчасної загибелі від скіфських мечів.
(10-13) Чудового вершника, скіфа неможливо було вибити з сідла. Але коли він бачив, як працює в тому чи іншому грецькому полісі каменяр, кераміст, золотар, мозаїст,— він сам зіскакував з коня і клав зброю осторонь. Його погляд стежив за кожним рухом майстра, а чудовий витвір не раз зворушував воїна до сліз.
(14-19) Скіфи були нащадками древніх цивілізацій. Вони мали свою міфологію, поклонялися своїм богам. Познайомившись з античним мистецтвом, зажадали зобразити своїх богів так само витончено й досконало, як греки Зевса, Аполлона, Афродіту. Оскільки скіфи були кочівниками, вони не прагнули втілити свої улюблені образи у скульптурах, мозаїках, в монументальному мистецтві взагалі. Вони прикрашали зброю, домашнє начиння, культові предмети, якими вони щедро обкладали покійників.
(20-24) Перш ніж поховати свого царя у спеціально відведеному місці — у Придніпров’ї, на рівні Дніпрових порогів (Геродот називає цю степову місцевість Геррами),— скіфи возили його забальзамоване тіло по всіх скіфських племенах, де над ним здійснювали обряд пам’яті. У Геррах тіло ховали в просторій гробниці разом з дружиною, слугами, кіньми, первістками свійських тварин. Біля царя клали золоті чаші й інші коштовні речі. Над гробницями насипалися величезні кургани.
(25-29) 21 червня 1971 року, досліджуючи скіфське царське поховання під Товстою Могилою у Дніпропетровській області, відомий український археолог-скіфознавець Борис Мозолевський знайшов велику нагрудну прикрасу — золоту пектораль, що важила 1150 грамів і сягала 30,6 сантиметра в діаметрі. За вагою, за розмірами і за художньою цінністю ця пектораль — найвидатніша археологічна знахідка за всю історію скіфознавства Україні.
(30-31) Латинське слово «пектораліс» означає «нагрудний». Незвичайна краса і виняткова цінність пекторалі з Товстої Могили свідчать про могутність Скіфського царства.
(32-38) Пектораль виготовлена із золота високої 958-ої проби, має чистий сонячний колір, вражає філігранним різьбленням. Композиційно це три ріжкоподібні яруси, з’єднані між собою скрученими «ланцюжками» золотих порожнистих трубочок. Між нижнім і верхнім сюжетними ярусами — смужка рослинного орнаменту. Символізуючи радісне буяння весни, рослини ніби служать компромісом між жорстокістю в світі тварин (напад хижаків на травоїдних — у нижньому ярусі пекторалі) і злагодженістю в людському суспільстві (шиття ритуального одягу, доїння худоби у верхньому ярусі пекторалі).
(39-47) У верхньому ярусі пекторалі зображено побутову сценку. У центрі двоє чоловіків шиють кожушину. Праворуч — кобила з лошам, корова з телям, вівця, коза з козеням, птах, що злітає. Підібгавши під себе ноги, юнак доїть вівцю. Ліворуч — ті ж самі тварини з молодим приплодом (але в інших композиціях), а юний скіф, подоївши вівцю, затикає амфору з молоком жмутком трави. У нижньому ярусі відтворено жорстоку боротьбу травоїдних тварин з хижаками. Особливим драматизмом сповнена боротьба коней з кровожерними грифонами. А ось лев і леопард напали на дикого кабана (праворуч) і оленя (ліворуч), пси женуться за зайцем. Як узгодити ці сцени з розквітом природи, зображеним у середньому ярусі, з миром і ладом, що його відтворив скіфський умілець у верхньому ярусі? І чому такі різні сюжети потрапили до царської нагрудної прикраси?
(48-61) Щоб відповісти на ці питання, вчені звернулися до індо-іранської міфології, яка лежала в основі вірувань і космогонічних уявлень скіфів. З ’ясувалося, що основна тема пекторалі — це тема нового року. Новий рік починався тоді не 1 січня, а у весняне рівнодення — наприкінці березня, коли все живе дихало весною. Новорічне свято було у скіфів найвизначнішим культовим святом. Тепер зрозуміло, що всі три яруси пекторалі тематично співзвучні й стилістично цілісні. Двоє скіфів лаштують не просту кожушину, а «священний одяг» для новорічної церемонії. Навколо них — вервечка домашніх тварин з приплодом: за одвічним інстинктом, худоба дає приплід якраз на порозі весни. Весну символізують і молоденькі листочки, стебельця, «вусики» і квіти середнього ярусу. А хижаки у нижньому ярусі? Що в цій сцені новорічного, весняного? За уявленням скіфів, це був один з етапів (можливо, найхарактерніший) оновлення, очищення живої природи, який також асоціювався з початком весняного пробудження: поява молодняка ніби супроводжувалась винищенням у тваринному світі старих і кволих тварин. Отже, між верхнім і нижнім ярусами пекторалі існує глибокий символічний зв’язок, який майстер-золотар передав за допомогою вражаючого художнього засобу — контрасту.
(62-67) Близькість пекторалі до творів античного мистецтва свідчить, що він навчався в одному з визначних центрів культури Стародавньої Греції. Пектораль виконана майстерно, її чудова декоративна урівноваженість ґрунтується на глибокому знанні законів гармонії. Кожна деталь вражає викінченістю, філігранністю. Ідеальні пропорції зображених тварин у спокої і в русі, способи «вписування » постатей у заданий простір роблять цей витвір близьким до творів грецького мистецтва тієї доби, зокрема до барельєфної скульптури на фронтонах грецьких язичницьких храмів.
(68) Скіфська пектораль зберігається в Київському музеї історичних коштовностей України.

З енциклопедії 799 слів

  • А – Художній стиль: образність, зображувальність, експресія, емоційність, використання художніх засобів.
  • Б – Публіцистичний стиль: обговорення важливих суспільних питань, відстоювання власних переконань, поєднання логічних доказів з емоційно-експресивною образністю.
  • В – Науковий стиль: повідомлення про результати наукових досліджень, об’єктивність, достовірність зображуваного, терміни, відсутність емоційності експресії.
  • Г – Науково-популярний підстиль наукового стилю: виклад наукової інформації для нефахівців, точність, достовірність, елементи емоційності та експресії.

Виберіть правильний варіант

виконується завантаження

Завдання мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді та позначте його.

виконується завантаження